Лавандовая комната
Впервые на русском языке роман Нины Георге «Лавандовая комната». Изданный в Германии в 2013 году, он мгновенно приобрел статус бестселлера и был переведен на несколько десятков языков.
Жан Эгаре – владелец пришвартованного у набережной Сены плавучего книжного магазина с названием «Литературная аптека» убежден: только правильно подобранная книга способна излечить от множества «маленьких», но болезненных чувств, эмоций и ощущений, которые не имеют описаний в медицинском справочнике, но причиняют вполне реальные страдания.
Кажется, единственный человек, в отношении которого оказалась бессильной его теория, – это сам Эгаре: не имея сил смириться с пережитой потерей, двадцать один год жизни он провел в безуспешных попытках убежать от мучительных воспоминаний.
Все изменится этим летом, когда неожиданное стечение обстоятельств заставит Эгаре поднять якорь и отправиться в путешествие к самому сердцу Прованса – навстречу воспоминаниям и надежде на новое начало.
Одна из любимых авторов и самых любимых книг, давно прочитана, но постоянно её вспоминаю. Если вы любите хорошее, дорогое вино, то эта книга как раз имеет эффект легко кружить вашу голову и оставляет весь букет послевкусия на кончике вашего сознания.
Чи є серед нас такі, які б не мріяли хоча б раз відвідати романтичну країну Францію? Я думаю що таких багато. Впевнена що саме цій аудиторії "зайде" роман Ніни Джордж "Маленька паризька книгарня". Німецька письменниця Ніна Джордж написала цей роман у 2013 році, і книга майже миттєво стала світовим бестселером. У світі продано понад 500 000 примірників роману. І це не дивно: робота над твором тривала цілих три роки, і багато ідей були відсіяні в процесі роботи. Та все ж , авторка відкинувши власні сумніви завершила свій твір, та отримали за нього світове визнання та популярність. З перших сторінок автор знайомить нас з головним героєм Жаном Одинаком. Жан є власником книжкової баржі "Літературна аптека". Все своє життя він переконаний, що усі душі на світі можна врятувати лише однією книгою, варто лише правильно підібрати потрібну. Саме з таким дивізом власник баржі і зустрічає кожного відвідувача "Аптеки". Але ж звичайно не все так просто. Як у кожного гостя є таємні переживання, так і у Одинака є всій скилет у шафі від якого він ретельно заховався під тонною книг. Наш герой настільки боїться спогадів , що за десятки років не дозволив собі бути близьким з жінками. Але врешті він зустрічає ТУ, яка спонукає Жанна Одинака набратись рішучості і зустрітися з власним минулим один на один. Саме тоді разом з випадковими попутниками наша баржа вирушає у подорож... Книга вийшла справді дуже атмосферною. Читаючи її ти відчуваєш запах лаванди у повітрі, аромат свіжовипечених круасанів та кави. Разом з нашими героями ти немов прогулюєшся затишними вуличками Франції та пянієш від французького вина. Та все ж є одне "але": на мою думку цей роман не про кохання(ну або не лише про кохання). Це радше історія про невдалу втечу від самого себе. Жан Одинак на десятки років законсервував своє минуле, аби те його наздогнало і вдарило ще з більшою силою. Мене цей роман навчив одного - не потрібно ховатись від власних почуттів, або невдач чи печалі. Адже життя не завжди кольорове. Варто навчитись приймати його темні сторони достойно, щоб потім не було так "боляче". Окремої похвали заслуговують рецепти від автора у кінці книги, і звісно якісний переклад Ольги Захарченко.
