Человек-невидимка
«Человек-невидимка» Герберта Уэллса – одно из самых экранизируемых и самых современных как в сюжетном, так и философском отношении романов великого английского фантаста, в котором увлекательные приключения главного героя – безумного и гениального молодого физика, наивно возмечтавшего о высшей власти над миром, но затравленного и раздавленного обществом, – лишь обрамление для основной мысли Уэллса – мысли о глубокой ответственности ученого за свои открытия, способные принести миру как блага, так и бесчисленные беды.
Невидимость позволяла многого достигнуть, но не позволяла мне пользоваться достигнутым.
Здавалося б бути невидимкою це так круто і чомусь відразу приходять на думку переваги такого стану, але насправді все скоріше навпаки і саме про це даний легендарний роман. Щоб бути невидимим потрібно бути голим, а голим часто бути холодно. Коли надворі сніг, дощ, туман, грязь - це видає невидимку.
Удивительно, как беспомощен человек, когда он один.
А тільки уявити як важко бути невидимим завжди і це ще коли ти один (роман навчає що самотужки набагато важче досягти мети) і в тебе немає житла і друзів, а свою невидимість ти тримаєш в таємниці. Ще й до всього букету той фактор що в головного героя просто жахливий характер і з кожним розділом його риси розкриваються все в гіршому світлі. Роман показує що якою б вченою не була людина, можна гірко поплатитись за кричущу неповагу до інших людей. Герберт Уэллс - прекрасний фантаст, один з моїх улюблених письменників. Його романи це класика яка не старіє, яку потрібно читати, яка і захоплює і повчає.
